42798-1u

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів.

  • Читачка Ірина Ісай здивувалася звертанню товариш на параді на честь Незалежности України в 2016 році. “Здається, це питання вже якось порушувалося, – пише читачка. – Але що змінилося?”

Мене це звертання теж здивувало. На початку незалежности було звертання пане. Пам’ятаєте, була дуже гарна пісня “Пане полковнику, мій синьоокий”? Потім комуністи у Верховній Раді повернули радянське товариш. А тепер навіть до Президента командувач параду звертається не пане, а товаришу. Думаю, варто повернутися до українських звертань.

Однак, згідно з нинішнім Стройовим статутом ЗСУ, в українській армії від 2004 року прийнято лише звертання товариш.

  • Наталя Данилюк пропонує замість іногородній використовувати слово іноміський. Мені ця пропозиція подобається, оскільки назва великого населеного пункту – місто. Город у цьому значенні застаріло, й іногороднійможе бути сприйняте як “той, що прийшов з іншого горо́ду”.
  • Російське единоборство, що про нього запитує Анатолій Коваленко, українською мовою двобій, герць, одноборство.
  • Микита з Лодзі (Польща) цікавиться, як характеризувати футбольну команду з міста Кропивницького.

Із пропонованих варіянтів найкращий – “Зірка” з Кропивницького.

  • Андрій із Нью-Йорка хоче знати, як правильно: еспадриль чи еспадріль.

Правильний варіянт – еспадриль, у множині – еспадрилі.

  • Мешканець міста Вараш (родовий відмінок Вараша), про яке запитує Микола Піддубний – варашанин. Жінка – варашанка, множина – варашани.
  • Чи відповідає правилам української мови назва “Школа народжувати”?

Теоретично відповідає, хоч є й варіант “Школа народжування”.

  • Валентина Семеняк запитує: доторкнутися до стіп чи стоп святого?

Слово стопа, як частина ноги, в родовому відмінку множини має форму стіп (як ніг від ноги). Тож доторкнутися до стіп святого.

  • Читачці Олександрі Іванюк відповідаю: російське искатель и искательница приключенийшукач і шукачка пригод.

Щодо розділових знаків, що про них запитує Мірек Боднар, рекомендую пристати на варіант українського правопису, тобто ставити крапку після закритої дужки. Наприклад: (Того дня була гарна погода).

  • Читачка Віталіна запитує, чи є різниця між словами слухач і студент. Бо один вищий навчальний заклад називає своїх студентів слухачами.

Раніше слухач уживалося в значенні студент, але в сучасній мові студент – той, хто навчається у вищому або в середньому спеціяльному навчальному закладі. Слухач – той, хто слухає когось або щось. Слухач може бути на семінарі, в гуртку, на курсах.

Свої запитання до професора Олександра Пономарева можна надсилати на адресу bbc.ukrainian.kiev@bbc.co.uk, вказавши в темі листа “Запитання до професора Пономарева”.

Блог Олександра Пономарева

Facebook Comments