circle

Верховна Рада під головуванням О. Турчинова ще у 2014 році скасувала закон Колісніченка і Ківалова (КоКі) про засади державної мовної політики в Україні. Це викликало невдоволення людей, орієнтованих на Росію і навіть деяких діячів Європи, які не знають суті мовної проблеми в Україні. Проте шанувальники імперської мови марно хвилювалися: ні голова парламенту, ні президент не підписали постанову про скасування закону, бо не розуміють важливості мовної проблеми. А патріоти хочуть, щоб українці поверталися до своєї прабатьківської мови не тому, що так постановила Верховна Рада, не тому, що Закон КоКі було ухвалено без обговорення і з численними порушеннями Конституції, а тому що «русскій язик» зовсім не годиться українцям ані для виховання і освіти, ані для спілкування. Тож тепер треба було б провести у парламенті слухання щодо мовної політики в Україні. Це дало б можливість аргументовано довести, що ні колишній міністр освіти Табачник, ні автори закону, ні депутати, які голосували за нього, ні пРезидент, який його швидко підписав, не знали ані російської, ані української мови.

Коротко суть проблеми в тому, що «русскій язик», який імпершовіністи майже 350 років змушували нас учити, як культурну і розвинену мову, а тепер нав’язують нам в статусі другої державної мови, насправді не є питомою для українців мовою. Порівняльний аналіз лексики української мови з російськими словами виявив, що, якраз, навпаки, українська мова є давньою і культурною, а він («язик») настільки нелогічний і незграбний, що його можна назвати лише штучним жаргоном української народної мови, яка впродовж багатьох віків використовувалася для створення і збагачення «язика». Пам’ятаймо: народ – це спільнота, яка створила власну мову.

Творцями «русского язика» застосовано кілька способів присвоювання українських слів.

  1. Шляхом калічення: ковбаса (ковбик) – колбаса, огірок (гіркий) – огурец, довгов’язий (довга шия) – долговязий, скоротити (короткий) – сократіть, опеньки (на пеньках) – опята (на п’ятах?)…
  2. Шляхом перестановки букв: сироватка (сир) – сиворотка, капость (капати) – пакость, долоня (долина) – ладоня, сугорб (горб) – сугроб (від слова гроб?), голобля (голий стовбур) – оглобля…
  3. Використанням наших слів для творення «русскіх»: прати – пральня – прачечная (чому не стірочная?), гній – перегній – перегной (чому не навознік?), порожній – порожняк (пустяк?), повітря – вітер – вєтєр (від воздух?), безмовний – безмолвний, мовчки – молча…
  4. Додаванням до наших слів штучних, навіть абсурдних, префіксів: возлюбленая, возвещать, вознести, возненавідеть, возблагодаріть, возбудіть, бесславний, бесчесний, бестолковий, бессловесний, бессточний, бесчеловечний, прінадлєжать, предугадивать…
  5. Доточуванням до українських слів абсолютно непотрібних суфіксів: заява – заявлєніє, порука – поручітєльство, напад – нападєніє, плідно – плодотворно, посягання – посягательство, сіяч – сєятєль, читач – читатєль, простір – пространство, ліки – лекарства.

Крім того, творці імперської мови змінили рід багатьох наших слів: собака, степ, путь, біль, стеблина, двері тощо. Тому двомовні українці часто демонструють ознаки мовної шизофренії, коли в різних реченнях те саме слово вживають в різних родах. Руйнує мову і зміна наголосу: смішно – смешно, змовчати – смолчать.

Як виявилося, намагання створити «великій язик» з нашої, незрозумілої для них, мови, зіграло з росіянами злий жарт: їхній язик вийшов нелогічним, канцелярським. Він не вивів на шлях високої культури і прогресу ані їх, ані жоден інший народ, який змушений користуватися російською: черемисів, марійців, карелів, білорусів…

Українцям, на відміну вiд інших наpодiв Московської імперії, не тільки важко учити російську неприродну (штучну, а не народну) мову, а й шкідливо. Бо вона не є споpiдненою з нашою мовою, як нас намагаються пеpеконати казкою пpо спiльну колиску, а штучно створеною з кількох мов. Але, щоб приховати використання нашої мови, вони сильно понiвечили нашi слова i пpавила їх викоpистання. Через це українська і російська мови в головах нормальних українців не співіснують, як українська й англійська чи німецька, а, маючи багато спільних (однакових і подібних) слів, перемішуються, перетворюються на суржик.

Деякі наші співвітчизники перейшли на «русскій язик», так і не долучившись до тисячолітньої мудрості нашого народу, яка закарбована в нашій мові. Натомість отримали недосконалу pосiйську мову, яка їх нiчим не збагатила.

Укpаїнцям, яких силою змушували вчити pосiйську, доводилось не стiльки вивчати pосiйськi слова, скiльки запам’ятовувати piзницю, що утвоpилася мiж нашими i їхнiми словами чеpез штучне калiчення українских слiв у їхнiй мовi. Зовсім інакше нами сприймаються слова: орати, мірний, час, година, грач. А як зрозуміти вислів: “Сєм пятніц на неделе? Коли росіяни кажуть, що повернулися в порт через те, що на моpi сильна качка, то я уявляю жахливу птицю, яка становила небезпеку судну. Коли чую, як російськомовні «хохли» розмірковують над тим, чи варто їм захищати язик, то уявляю, сміючись, телячий під овочевим гарніром. Російськомовним українцям замість логічного слова висівки ми змушені запам’ятовувати – отрубі (начебто зерно рубають сокирами).

Hам доводиться не тiлькi вивчати відмінності у вимовi та написаннi наших слiв (судження, сонце,  кpопива, нагiдки та багато iнших) з їхнiми, похiдними вiд наших, а й знати, якi нашi слова в їхнiй мовi викоpистовуються з iншим змiстом, напpиклад: врода, травити, переводити (гроші), шаp або мають інший рід чи наголос. Тому так багато українців  мають вид телепнів, повільно підбирають слова, помиляються під час розмови.

Проте суржикомовність, малограмотність, тюхтійство – не найстрашніші вади, якими «обдарувала» нас російська мова. Разом з нею в наше життя прийшла чужа мораль, точніше, аморальність, невизнання народних традицій та правил, марнословство, крадійство. Але й це ще не все. Найгірше те, що російськомовні українці  втратили гідність, стали об’єктом впливу російської пропаганди, потрапили в залежність від російськомовних ЗМІ, які планомірно і послідовно зомбують їх. Саме для них працюють десятки російськомовних телекомпаній, радіоканалів, для них видаються сотні журналів, газет, листівок. Мільйони примірників найпідступніших видань щодня роздаються безкоштовно. Таке можливо тільки тому, що маємо неукраїнську владу.

Якби матеріали слухання у ВР основ мовного законодавства і обговорення переваг української мови над «русскім язиком», були широко представлені в усіх російськомовних і україномовних ЗМІ, то більшість громадян України зрозуміли б, що єдиною державною мовою може бути тільки українська, і що  «русскій язик» не може бути навіть регіональним в жодній області. А інтелігенція Донбасу й Криму усвідомила б, що саме прийняття нею чужого язика, стало причиною окупації «родіной  русского язика» частини наших земель.  Хай би ним розмовляли росіяни в своєму середовищі, але не нав’язували нам те, що робить Україну такою ж відсталою як Московська імперія. Після ґрунтовного обговорення мовної проблеми у Верховній Раді,  європейські політики теж з розумінням поставились би до наших вимог про українізацію життя українців в усіх областях України.

Правдиві знання найбільше сприяють порозумінню. Тож якби російська інтелігенція хоч трохи розбиралася в проблемі походження «русского язика», то порадила б Путіну звернутися до керівників України з вимогою заборонити назавжди використання «русского язика» на всій території України в усіх царинах життя. Тоді в українців не було б ніяких підстав досліджувати його недоліки, критикувати і висміювати його претензії на статус другої державної мови в Україні.

Проте роль просвітництва у єднанні українського народу та зміцненні української влади ще не зрозуміла більшість українських інтелігентів. Не усвідомив її й жоден президент і жоден уряд України. Навіть В.Ющенко, будучи прем’єром у 2000 році та президентом у 2005-2010 рр. не виголосив ні єдиної просвітницької промови. А міг би запросто підняти і роль української мови, і пробудити інтерес до української історії, і ознайомити народ з видатними діячами минулого і сучасного.

Валентин Кожевніков, захисник української мови, автор понад 250 статей на патріотичну тематику

Facebook Comments