Лариса Масенко. Скріншот: Громадське радіо / Youtube

Тетяна Трощинська, Василь Шандро, Громадське Радіо

Чи змінить мовну практику в мас-медіа введення 75% квот на українську мову? Ухвалений у першому читанні закон коментує мовознавець Лариса Масенко

Тетяна Трощинська: Що введення квот змінить для вас?

Лариса Масенко: Я дуже рада, що таке з’явилося. В Україні в ЗМІ має домінувати українська мова. Те, що робилося до цього часу, особливо на телебаченні, дуже прикро, тому що телебачення є найбільш масовим ЗМІ.

Василь Шандро: Як це змінюватиме мовну практику в суспільстві?

Лариса Масенко: Домінування української мови в ЗМІ — це надзвичайно важливо. Це підносить престиж, хоча державний статус української мови вже підніс її престиж. Наша основна проблема — це сформовані російськомовні середовища у таких містах, як Харків, Одеса, Дніпро, Кривий Ріг. Україномовна людина опиняється в абсолютній меншості. Їй навіть немає, з ким спілкуватися. За статистикою, в Харкові чи 5%, чи 7% в родині говорять українською мовою. Російськомовне оточення стимулює асиміляцію.

Коли в ЗМІ буде українська мова, її будуть чути люди, особливо молодь.

Дуже важливо, що у нас з’явилися громадські організації, які тиснуть, доводять, що в Україні має домінувати українська мова, українська культура, як у Франції французька, у Польщі польська.

Василь Шандро: Ми можемо написати 10 — 20 законів, але є середовища, які не будуть контрольованими. Наприклад, бізнес.

Тетяна Трощинська: Ніхто ж не планує контролювати приватне життя.

Лариса Масенко: Безперечно. Супротивники української мови поширюють інформацію про те, що всіх примусять перейти на українську. Ніякої насильницької українізації не буде. У законопроектах з мовного законодавства немає такого. Законопроект про державну мову констатує, що в приватне життя держава не втручається, але в адміністрації, освіті, ЗМІ має панувати українська.

У Харкові, Одесі російська мова сприймається як мова успіху. Я думаю, що це пострадянське.

Тетяна Трощинська: Як ви ставитеся до ідеї «російськомовний патріот України»?

Лариса Масенко: Це тренд, але я думаю, що на ньому багато спекулюють. Безперечно, є російськомовні патріоти. Ми це побачили на Майдані.

Я не маю сумніву, що вони за українську мову, віддають своїх дітей в українські школи.

Василь Шандро: Наскільки треба боротися зі змішуванням мов?

Лариса Масенко: Не всім легко перейти на українську. Наша держава нічого для цього не зробила. Безкоштовні курси української мови організували волонтери. Але це мали зробити з перших років незалежності при кожній адміністрації.

Те, що зараз зверху насаджується політика двомовності, тільки поглиблює конфлікт.

Дискусії у Фейсбуці підтверджують те, що у нас немає державної мовної політики.

Тетяна Трощинська: У нас є суспільний договір, якщо говорити про громадян, пов’язаний з мовною політикою? Чи це питання, яке болить?

Лариса Масенко: Після революції у нас з’явилося багато організацій. Ці спільноти створюють тиск на владу. Молоді люди захищають українську мову, але у великих містах україномовні люди зведені у стан меншин.

Василь Шандро: Питання норм може призвести до довгих дискусій про те, як говорити правильно.

Лариса Масенко: У Фейсбуці було запущено хороше гасло: «Шлях до української мови лежить через погану українську мову». У нас чимало людей опановують мову. У Харкові заснували клуб розмовного мовлення «Апостроф». Коли люди у дорослому віці переходять на українську, у них буде вплив російської.

Мене часом дратує на радіо «Культура», коли приходить гість, який говорить українською, але можна почути вплив російської, а слухачі відстежують помилки і телефонують.

Facebook Comments