Всеукраїнське об’єднання “Рух захисту української мови” разом з іншими патріотичними силами провело пікетування Конституційного суду України з вимогою скасувати ганебний закон Колесніченка-Ківалова.
17 листопада 2016 року Конституційний суд почав слухання справи за поданням 57 народних депутатів щодо конституційності, так званого, мовного закону Ківалова-Колесніченка “Про засади державної мовної політики”.
КСУ штучним способом протягом двох років не розглядав конституційне подання депутатів (надійшло до КСУ в липні 2014 року). Хоча згідно зі статтею 57 Закону України “Про Конституційний Суд України”, строк провадження y справах за конституційним поданням не повинен був перевищувати трьох місяців.
Біля будівлі суду зібралося більше сотні активістів.
“Зараз, під час військової агресії з боку Росії дія цього закону фактично є відкритими дверима для «русского міра», які було відкрито антиукраїнськими політиками ще у 2012 році, і досі не закрито. Адже прийняте Верховною Радою ще у 2014 році рішення про скасування цього злочинного закону не було підписане в.о. президента України Олександром Турчиновим і досі не набуло чинності”– зазначила учасниця пікету Ганна Гопко.
Відео Ганни Гопко
Як повідомив Леонід Ємець (фракція “Народний фронт”), що був присутнім на засіданні, суд прийняв рішення розглядати справу без представника Президента України, який не прийшов до суду.
Також, на початку засідання, представник ВО “Свобода” Олег Бондарчук подав клопотання про відвід суддів щодо яких відкрито кримінальне провадження з приводу сприяння узурпації влади Януковичем. Суд довго розглядав це питання у нарадчій кімнаті, однак відхилив його.
Конституційний Суд вирішив залучити як свідків у справі про конституційність “мовного закону” Колесніченка-Ківалова Андрія Парубія, Арсенія Яценюка, Ігоря Гриніва, Сергія Соболєва й інших депутатів Верховної Ради 6 скликання.
Суд також погодився залучити ряд експертів до розгляду даного питання: юриста й ексрегіонала Сергія Головатого, директора Інституту української мови Павла Гриценка й заступника голови Координаційної ради з питань застосування української мови у всіх сферах суспільного життя при Мінкульті Тараса Марусика.
Крім того, КС задовольнив клопотання Леоніда Ємця про залучення до даного провадження низки матеріалів, які є важливими доказами при розгляді питання.
Як зазначив Леонід Ємець: “Конституційний суд задовольнив три клопотання : про залучення еспертів (Головатого, Гриценка, Марусика), виклик свідків та надали належні докази неперсонального голосування. Лист прикордонслужби де 22 депутата з тих що проголосували за буди в той час за межами україни. Довідку з апарату ВР де 11 депутатів повідомили що не голосували за. Відео диск із записом самого кнопкодавного голосування. Докази як то кажуть “жєлєзобетон”!”
Головуючий на засіданні в.о. голови КСУ Віктор Кривенко повідомив, що у розгляді питання про конституційність мовного закону оголошується перерва, щоб підготувати експертів і свідків для участі в процесі. Дату наступного засідання суду буде оголошено пізніше.
Нагадаємо, мовний закон регіоналів Вадима Колесніченка і Сергія Ківалова “Про засади державної мовної політики”, було ухвалено Верховною Радою з порушеннями процедури розгляду 3 липня 2012 року і підписано 8 серпня 2012 року тодішнім президентом В. Януковичем.
Закон Колісниченка-Ківалова нівелює статус української мови як єдиної державної, оскільки низка положень закону дозволяє використовувати регіональні мови або мови меншин замість державної в роботі органів державної влади, органах місцевого самоврядування, судочинстві та інших сферах життя, якщо чисельність нацменшин перевищує 10%.
У зв’язку з цим 2012 році Одеська обласна та міська ради, Запорізька, Херсонська, Харківська, Миколаївська, Севастопольська, Дніпропетровська і Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська область), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради прийняли рішення про визнання російської мови регіональною.
Угорська мова стала регіональною у місті Берегове (Закарпаття), а молдавська (румунська) – в селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська також стала регіональною мовою в селі Біла Церква (румунською Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.
Під час Революції гідності в лютому 2014 року Верховна Рада більшістю проголосувала за “Проект закону про визнання таким, що втратив чинність, Закон. України “Про засади державної мовної політики“, однак чинний тоді в.о. президента Олександр Турчинов його не підписав. Наразі Проект закону про скасування Закону Колесніченка-Ківалова президент Петро Порошенко не підписав, але й не ветував, його поточний статус досі “готується на підпис”.
Рух Захисту Української Мови неодноразово проводив акції протесту проти закона Колесніченка-Ківалова з метою привернути увагу влади та громадськості до мовного питання та важливості рідної мови в самоідентифікації українців як нації.
Не будьмо байдужими до болючих нацональних питань та плекаймо активну громадську позицію. Мова – ключ до свободи кожного українця.