У мережі розповіли, скільки дітей вивчали українську мову в Криму

У мережі розповіли, скільки дітей вивчали українську мову в Криму

Українську мову вивчали 350 учнів У 2017 році в Ялті українська мова як предмет вивчався у 14 класах. Усього його вивчали близько 350 учнів: як на уроках, так і факультативно. Про це йдеться у відповіді “адміністрації” Ялти на запит голови Українського культурного центру Сімферополя Леоніда Кузьміна. Про це активіст написав у себе на сторінці в […]

Читати більше

“Двомовність для України – це поцілунок смерті” – інтерв’ю з професором Колумбійського універсітету Юрієм Шевчуком

“Двомовність для України – це поцілунок смерті” – інтерв’ю з професором Колумбійського універсітету Юрієм Шевчуком

Як в Україні досі діють радянські механізми русіфікації? Чому іноземні студенти хочуть вивчати, але не можуть практикувати українську? І які є ознаки колоніальної ментальності в нашому повсякденному спілкуванні? Про це розмовляло з професором Колумбійського універсітету, викладачем української мови Юрієм Шевчуком hromadske.ua. У якому стані зараз українська мова, якщо її порівнювати з іншими мовами пострадянського простору? Я не […]

Читати більше

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Андрій Любка Дискусія навколо мовної політики в Україні така емоційна й запекла, що за кількістю учасників і радикальністю закликів швидко перегнала і популярні теми «липецької фабрики», ідеї повної чи часткової блокади Донбасу. Втім, дебати навколо державної мови в Україні окреслили і кілька головних похибок, що заважають правильно зрозуміти актуальність і потрібність Закону про державну мову […]

Читати більше

Іван Малкович: “Нація повинна боронити свою мову більше ніж свою територію”

Іван Малкович: “Нація повинна боронити свою мову більше ніж свою територію”

Іван Малкович, промова на церемонії вручення Національної премії ім. Т. Шевченка  У середині 1980-х улюбленою розвагою кількох молодих поетів була, зокрема, й така: комусь із «непосвячених» ми цитували певні знакові рядки і просили відгадати, хто їх написав. От, наприклад: «Слова дощем позами­вались… І не дощем, і не слова…» Люди називали і Вінграновського, і ще когось […]

Читати більше

Телеглядач почувається українською діаспорою в Україні

Телеглядач почувається українською діаспорою в Україні

Блог Анжеліки Рудницької Блогосфера оплакує російську в телеефірі… Навіщо так маніпулювати? Увімкніть тб – українського немає майже нічого ні по суті, ні по формі. Як телеглядач, я почуваюсь українською діаспорою в Україні. І мене постійно переконують, що це нормально. Я з цією “нормою” не згодна. Як громадянка своєї країни, я маю право чути українську в […]

Читати більше

“Мовний закон, спрямований на розвиток української мови, конче потрібний” – Мозер

“Мовний закон, спрямований на розвиток української мови, конче потрібний” – Мозер

Марія Щур Походження української мови, її сучасний стан, мовне законодавство та те, як підтримати розвиток української мови, – всі ці питання, які викликають жваві дискусії в Україні, і ще жвавіші за її східним кордоном, належать до кола наукових інтересів відомого мовознавця, професора Інституту славістики Віденського університету Міхаеля Мозера. Нещодавно він презентував свою нову книгу “Нові […]

Читати більше

Про мовний фронт

Про мовний фронт

Любко Петренко – Ви усвідомлюєте, що цей документ будь-який суд може легко визнати нелегітимним, – роблю імпровізований правовий лікнеп банківському клеркові, котрий подав мені для заповнення бланк заяви. – Це ж чому, там є якась помилка? – здивовано глипає він на мене. – Так, і дуже суттєва – бланк надруковано російською мовою, – пояснюю я. […]

Читати більше

Секрети української мови. Святослав Караванський

Секрети української мови. Святослав Караванський

Національне відродження народу після віків денаціоналізації — це людське право тих, кого примусово денаціоналізовано. Такого права не записано у міжнародніх пактах про людські права, бо у виробленні цих документів не брали участі представники денаціоналізованих народів. А ті, хто не зазнав денаціоналізації, не могли зформулювати прав на те, що їм не боліло. Але факти денаціоналізації, лінгвоциду, […]

Читати більше

Сашко Лірник. Всрамся, а не здамся

Сашко Лірник. Всрамся, а не здамся

Сашко Лірник Сиджу вчора в черзі в одній установі. Поруч дві жіночки розмовляють про свої справи, посміхаючись мені (видно впізнали). Судячи по змісту – одна з них вчителька.Чиста вишукана українська мова із приємними словами типу “чимало”, “забагато”, “неабияк”. Підходить до черги молодичка із дитиною. Молодичка звертається до малої із неповторним сільським українським акцентом десь з […]

Читати більше

Після століть тотальної русифікації закон про українську мову мусить бути радикальним

Після століть тотальної русифікації закон про українську мову мусить бути радикальним

Юрій Винничук Рускоговорящі навмисне нагнітають свої емоції щодо закону про мови, який ще не прийнятий. Але вже натяки про 1937 рік, а хтось каже, що піде вішатись, поки за ним не прийшли (хто має прийти і чому?), хтось меле маячню (а нас шо – в топку?), хтось лякає страшною лютою і непримиренною Ніцой, комусь вона […]

Читати більше

Як американець за три місяці вивчив українську

Як американець за три місяці вивчив українську

Видання Depo.ua поспілкувалося з американцем Дейном Стівсом, який в березні 2016 року опинився в українському селі, не знаючи ані слова українською, а зараз саме українською, бадьоро і весело розповідає, як йому тутешні реалії. Дейну 24, має ступінь бакалавра з економіки. Родом з Юджину, округ Лейн, штат Орегон. Минулої зими він вирішив присвятити певну частину життя волонтерству, […]

Читати більше

КСУ і “мовний закон Ківалова-Колесніченка”. Крапля камінь точить

КСУ і “мовний закон Ківалова-Колесніченка”. Крапля камінь точить

Тарас Марусик, заступник голови Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури України Напередодні Щедрого вечора, коли “старий” Новий рік (за традицією, яка була нав’язана українцям малограмотними попами-ретроградами Російської православної церкви) востаннє заявляє про своє “право” новому року, Конституційний суд України після місячної перерви продовжив розгляд справи за […]

Читати більше

Мiф про канадську двомовнiсть

Мiф про канадську двомовнiсть

Євген Лакінський (Квебек) “Двомовна Канада” була i залишається утопiєю. Двомовними є лише 17% населення – переважно ті, хто в побуті розмовляє французькою. Канадський досвід може стати цікавим уроком для поборників “державної двомовності” в Україні – в ситуацiї офiцiйного бiлiнгвiзму виживає лише одна мова: сильнiша. Колишнiй одесит, мiй приятель вже кiлька рокiв yчиться у Сполучених Штатах. […]

Читати більше

Немає російськомовного населення – є зросійщені українці

Немає російськомовного населення – є зросійщені українці

В інтерв’ю “Главкому” відомий мовознавець Олександр Пономарів розповів про причини нехтування української політиками і бізнесменами, а також доречність законотворчих ініціатив щодо мовних квот на радіо і телебаченні. Визнаймо, колишній президент Янукович, хоч би як його висміювали, таки вивчив українську і користувався нею. Прем’єр Азаров теж не соромився говорити нею. Натомість деякі нинішні високопосадовці брутально ігнорують вимоги […]

Читати більше

Роман Кушнарьов: Перемогти минуле

Роман Кушнарьов: Перемогти минуле

Роман Кушнарьов Нація без мови – німа нація. Є німа нація ірландців, німа нація швейцарців (я ж так розумію, що ретророманська була тою об’єднавчою мовою, але щось пішло не так), німа нація білорусів. Хочеться бути німою нацією? Це, звісно, можна. Ірландці, он, не бідують, як і швейцарці. Кожна нація має вибір. Йшов сьогодні по воду […]

Читати більше

Як навчитися не просто говорити українською, а говорити нею гарно?

Як навчитися не просто говорити українською, а говорити нею гарно?

Переходь на україньску Що таке гарна українська мова? Іноді чуєш наче й бездоганно правильну, але разом з тим якусь неприродню, штучну українську, що рясніє книжними, недоречними в живій мові словами, і відчуваєш, як втікає кудись її “солов’їна” чарівність. Це відбувається тому, що мовець, намагаючись говорити “як інтелігентна людина”, зловживає деякими граматичними формами, канцеляризмами, мовними штампами […]

Читати більше

Бельгійська двомовність: виникла з сепаратизму, завершується розколом

Бельгійська двомовність: виникла з сепаратизму, завершується розколом

Іван Мельник Проросійські політики в Україні частенько наводять приклад країн, де існує декілька державних мов: мовляв, треба й нам йти таким самим, цивілізованим і культурним шляхом. Наприклад, як у Бельгії, де статус державної мають французька та фламандська мови. Насправді ж двомовність – це не перевага, а смертельно небезпечна хвороба Бельгії як держави. В цьому автор […]

Читати більше

Олекса Тихий багато робив, щоб українська мова звучала на Донбасі

Олекса Тихий багато робив, щоб українська мова звучала на Донбасі

Наталя Соколенко, Наталя Кучерява Я солідарний із думкою тих дослідників, котрі пишуть про творчість, про біографічний шлях Олекси Тихого, і кажуть, що він є символом українського Донбасу, — каже історик Олег Бажан Олекса Тихий – український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Автор самвидавних праць “Мова народу — народ”, есеїв “Роздуми […]

Читати більше

Результати громадського контролю закладів обслуговування Києва щодо дотримання мовного законодавства

Результати громадського контролю закладів обслуговування Києва щодо дотримання мовного законодавства

Активісти ВО “Рух захисту української мови” з 22 листопада до 24 грудня 2016 року проводили громадський контроль торгівельних закладів Києва. Акція громадського контролю “Захисти державну мову нації” мала на меті привернути увагу до проблеми недотримання закладами обслуговування 10-ї статті Конституції України: “Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя на […]

Читати більше

Як перейти на українську мову в дорослому віці? Поради філолога Авраменка

Як перейти на українську мову в дорослому віці? Поради філолога Авраменка

Сергій Стуканов, Наталія Соколенко Доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, ведучий експрес-уроків з української мови на «1+1» Олександр Авраменко дає поради, як почати говорити українською. Сергій Стуканов: Чи варто переходити на українську і говорити неправильно? Чи краще не вживати української? Олександр Авраменко: Хто не помиляється, той не вчиться. Мені здається, що люди намагаються приховати свої […]

Читати більше

Мова з феномену культури перетворилась на фактор безпеки

Мова з феномену культури перетворилась на фактор безпеки

Я розумію, що мої аргументи дійдуть не до всіх. Але до тих хто «має вуха і очі», вони повинні дійти «Доки Україна представлятиме себе як країна, в якій не треба знати української мови, доти її вважатимуть лише трошки іншою Росією». Це сказав не «український буржуазний націоналіст», а професор Віденського університету Міхаель Мозер у інтерв’ю в […]

Читати більше

Чому Україна не Латвія?

Чому Україна не Латвія?

Юрій Олійник Наші сивочолі дисиденти залюбки загадують старі-добрі деньки, як вони разом з іншими народами Совітської імперії боролись за “нашу і вашу свободу”. Незамінною мантрою більшості з цих мемуарів стає визнання досвіду прибалтів, що стали вчителями для вітчизняних рухівців. Здавалось, ми йшли спільним курсом – але прийшли в різні локації. Одні в єесівський рай, інші […]

Читати більше

Як готували “закон Ківалова-Колесніченка”, спрямований на демонтаж української держави

Як готували “закон Ківалова-Колесніченка”, спрямований на демонтаж української держави

13 -14 грудня Конституційний суд України продовжив розгляд справи щодо конституційності сумновідомого закону “Про засади державної мовної політики”. Заступник голови Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Мінкульті Тарас Марусик, який брав участь у слуханні справи як експерт, ділиться своїми думками про, так званий, закон Колесніченка-Ківалова.  Тарас Марусик Автори […]

Читати більше

Без втручання влади українізація не пройде

Без втручання влади українізація не пройде

Журнал “Країна” 67,5 відсотка громадян вважають українську мову рідною. Такі дані перепису населення 2001 року. Проте соціологічні дослідження свідчать, що в інформаційному просторі досі переважає російська. Державною мовою виходять менш як 10 відсотків журналів, її частка на телебаченні становить близько третини. Анексія Криму та війна на Донбасі принципово ситуацію не змінили. Чи можлива безконфліктна українізація […]

Читати більше

“На Донбасі санітарам до пораненого радять звертатися українською”

“На Донбасі санітарам до пораненого радять звертатися українською”

Северин Наливайко, Ірина Буланенко Безконфліктна українізація неможлива. Саме існування українця є конфліктом для росіян, – вважає історик  Чи правильно вважати ворогами України весь російський народ? – Називати ворогом цілу націю виглядає донцовщиною (Дмитро Донцов – політик, публіцист, ідеолог українського націоналізму. У своїй праці “Націоналізм” 1926 року писав: “Доки соромливість не обернеться на брутальність, а безхребетне народолюбство […]

Читати більше

Мова для українця – це персональна ділянка кордону самоідентифікації української нації

Мова для українця – це персональна ділянка кордону самоідентифікації української нації

Стаття доктора філологічних наук, професора Лариси Масенко “Русский мир” і “мовний закон” Ківалова-Колесніченка. Як це сталося (хронологія)“ розставляє усі крапки над “і” щодо намірів тих, хто намагається нищити українську мову, нібито застосовуючи для цього демократичні західні норми. Авторитетний мовознавець наголошує: “Звичайно, потрібна була неабияка шахрайська спритність і повна відсутність моральних засад, щоб скористатися європейським документом, призначеним […]

Читати більше

Караванський. Фанат української мови з Одеси, якого 31 рік тримали за ґратами

Караванський. Фанат української мови з Одеси, якого 31 рік тримали за ґратами

Ярослава Трегубова, Радіо Свобода Він відмовився доносити ­– його посадили. За ґратами він записав розповіді свідків розстрілу польських офіцерів у Катині й почав створювати Словник рим української мови. Своє довголіття пояснює тим, що від тривалих голодувань, коли «вже лишалися шкіра і кістки, у нього наростало нове тіло». Святослав Караванський є найстаршим серед правозахисників Гельсінської групи […]

Читати більше

Україномовні і російськомовні патріоти будують дві різні України

Україномовні і російськомовні патріоти будують дві різні України

Олена Янковська, Вголос Українська дитяча письменниця Лариса Ніцой, яка на сьогодні є однією з найактивніших громадських захисниць української мови, розповіла про відверте зросійщення школярів, про надмірне потурання нацменшинам і закладення підвалин сепаратизму, про депутатів, що дружать з «Рускім міром» та про «мовний закон» Колесніченка-Ківалова як повзуче лихо.  Чи треба захищати українську мову Пані Ларисо, нині […]

Читати більше

Закон Ківалова-Колесніченка знищив більше українців, ніж війна

Закон Ківалова-Колесніченка знищив більше українців, ніж війна

Попри перемогу Майдану та війну з Росією, Україна продовжує жити за горезвісним законом Ківалова-Колесніченка “Про засади державної мовної політики”. Керівництву України давно пора оцінити його вплив на мовну й політичну ситуацію і вжити заходів. Але українське суспільство котрий рік лишається із законом Ківалова-Колесніченка (КК) сам-на-сам. Лише нещодавно Конституційний суд почав розглядати подання 57 народних депутатів […]

Читати більше

Запозичення з англійської і що з ними робити?

Запозичення з англійської і що з ними робити?

Ілона Громлюк. УП.Життя “Настя бореться з акне. Юра фрілансить у декількох газетах. У Михайла Петровича не працює тачпад”. В Інституті Української мови Національної академії наук досі пригадують, як вчені відстоювали честь букви “Ґ”. Сьогодні академіки пильнують, аби під впливом глобалізації з української мови не зникли цілі слова. СЛОВНИКАМ НЕ ДО ПАМПЕРСІВ Коли саме на зміну позаштатникам […]

Читати більше

Розстріляний з’їзд кобзарів: забута трагедія

Розстріляний з’їзд кобзарів: забута трагедія

Автор: Микола Литвин На початку грудня 1930 року в Харківському оперному театрі відбувся З’їзд народних співців Радянської України, куди з різних областей було звезено 337 делегатів. Основним завданням З’їзду було питання активного залучення народних співців до соціалістичного будівництва, відходу від виконавських традицій і визначення нових ідеологічних приорітетів. Ухваливши відповідні резолюції, незрячих співців під приводом поїздки […]

Читати більше

Книго-мандри. 10 українських книжок про різні куточки світу

Книго-мандри. 10 українських книжок про різні куточки світу

Олександра Орлова, blog.yakaboo.ua Старовинне китайське прислів’я каже, що шлях у тисячу лі починається з одного кроку. Дійсно, кожна велика мандрівка бере початок з маленького зрушення, з мрії, задуму, крихітної відмітки на мапі. Багатьом з нас кортить побачити світ, познайомитися з іншими культурами, екзотичними традиціями, мешканцями далеких країн, міст, селищ, островів. Почати таке знайомство можна з туристичних […]

Читати більше

Про синдром малоросійства

Про синдром малоросійства

Не раз і не два звертаюся до мовної теми. Ще і ще раз пишу про одне й те саме, наголошуючи на вчиненні певних кроків, вкрай необхідних для забезпечення — вдуматися лишень! — права нації на свою мову у власній державі. Пишу не для чиновників, яких ця тема, унаслідок їх обмеженості, їх орієнтації не на потреби […]

Читати більше

Як російськими книжками розколювали Україну. Розмова з Оксаною Забужко

Як російськими книжками розколювали Україну. Розмова з Оксаною Забужко

Відома українська письменниця Оксана Забужко – про захоплення українського книжкового ринку Росією та російську літературу як елемент інформаційної війни. Про російськомовну літературу в Україні Я думаю, з нею нічого не потрібно робити, вона сама все з собою зробить. Я б не сказала, що в нас є російськомовна література. В нас є письменники, які пишуть російською […]

Читати більше

Оксана Забужко: Не треба посилати армії, досить поставити цілі країни на телевізор

Оксана Забужко: Не треба посилати армії, досить поставити цілі країни на телевізор

Популярна українська письменниця Оксана Забужко – про інформаційну війну проти України, російську пропаганду на Заході та майбутнє Донбасу. Авторитетна не лише в Україні, а й за кордоном українська письменниця, інтелектуалка, нещодавно випустила прозову збірку актуальної публіцистики. Нова книга Оксани Забужко “І знов я влізаю в танк…” – це роздуми, коментарі, есе про наші “буремні часи”, […]

Читати більше

Голодомор – апогей війни проти українців

Голодомор – апогей війни проти українців

26 листопада вся українська нація згадувала трагедію Голодомору. Цей геноцид, що загубив життя мільйонів невинних селян, торкнувся предків більшості громадян нашої держави. В Україні й закордоном панує туга – ставимо свічки, кладемо квіти, молимось за невинно убієнних. Та все очевидніше постає головне питання – чому це сталось? І чого хотіли кати? А сталась трагедія тому, […]

Читати більше

Чому я спілкуюся українською?

Чому я спілкуюся українською?

  Я народилася в українській сім’ї, що була переважно російськомовною. Проте мала дідуся, єдиного у родині справжнього українця, який завжди з нами, онуками, спілкувався лише українською, читав нам Шевченка, співав відому пісню «Там, де Ятрань круто в’ється…». На жаль, дідусь так і не дочекався незалежності України і нашого «прозріння». Але той духовний стержень, що Він […]

Читати більше

Юрій Шевчук: механізми русифікації, впроваджені радянською владою, працюють і дотепер

Юрій Шевчук: механізми русифікації, впроваджені радянською владою, працюють і дотепер

Ситуація з українською мовою в Україні – це етичне питання. Особливо яскраво це демонструє введення квот на україномовну музику. Водночас триває русифікація українців. Про це на IV Міжнародній науково-практичній конференції «Українська мова у світі» у Львові зазначив лектор української мови Департаменту славістики Колумбійського університету в Нью-Йорку Юрій Шевчук. Він наголосив, що сьогодні в Україні масова […]

Читати більше

Блог професора Пономарева: пане чи товаришу?

Блог професора Пономарева: пане чи товаришу?

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів. Читачка Ірина Ісай здивувалася звертанню товариш на параді на честь Незалежности України в 2016 році. “Здається, це питання вже якось порушувалося, – пише читачка. – Але що змінилося?” Мене це звертання теж здивувало. На початку незалежности було звертання пане. Пам’ятаєте, була дуже гарна пісня “Пане полковнику, […]

Читати більше

Захист української мови після Революції гідності: органи державної влади і громадські організації — партнери чи антагоністи?

Захист української мови після Революції гідності: органи державної влади і громадські організації — партнери чи антагоністи?

Відразу після Революції гідності, коли було зроблено спробу зруйнувати перепони, які штучно стримували природний розвиток і функціонування української мови, як це зазначено в Конституції України, в усіх сферах суспільного життя на всій території України, громадські організації — і давніші, і ті, що з’явилися під час протестних акцій проти ухвалення закону “Про засади державної мовної політики”, […]

Читати більше

Українські письменники закликають говорити українською (ВІДЕО)

Українські письменники закликають говорити українською (ВІДЕО)

До Дня української писемності та мови українські письменники розказали, чому вони спілкуються рідною мовою та закликали робити те саме усіх українців. Участь у зйомках взяли Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Тарас Прохасько та Іван Малкович. «Ідея відеороликів була в тому, щоб російськомовні українці зрозуміли абсурдність факту – чому вони розмовляють не своєю мовою, – пояснює ініціаторка […]

Читати більше

Державна мовна політика в Україні останнього десятиліття

Державна мовна політика в Україні останнього десятиліття

В основу статті покладено виступ Тараса Марусика на пленарному засіданні Міжнародної конференції “Мовні права та їх оборона”, організованої Товариством білоруської мови ім. Франциска Скорини. Тарас Марусик  розповів про мовну політику часів президентства О. Турчинова і П. Порошенка (2014-2015) Відразу після втечі Віктора Януковича у Росію і після трагічного завершення Революції Гідності Верховна Рада у складі опозиції […]

Читати більше

Олександр Івахнюк: Що читають поляки

Олександр Івахнюк: Що читають поляки

Ці фото зроблені у книгарнях Польщі. Поляки читають польською, тому у Польщі більшість книжок – рідною мовою поляків, а не мовою іншої країни, як це в Україні.                            Тобто, податки з цих книжок ідуть у польську казну. Перекладачі на польську мають роботу, також мають роботу актори, які начитують ці книжки на аудіо. Мають […]

Читати більше

Блог професора Пономарева: то яка різниця між усмішкою та посмішкою?

Блог професора Пономарева: то яка різниця між усмішкою та посмішкою?

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів. Читач Мар’ян із Дніпра хоче знати, чи можна використовувати в українській мові слово співпадіння. Слова співпадіння в українській мові немає. Це непотрібна калька з російського совпадение. Українською мовою совпадение – збіг, совпадающий – збіжний. Цей читач також хоче знати, як правильно: іти до їх чи йти […]

Читати більше

Взаємдія між східноукраїнським і західноукраїнським варіантами літературної мови в кінці 19 і в 20 столітті

Взаємдія між східноукраїнським і західноукраїнським варіантами літературної мови в кінці 19 і в 20 столітті

Взаємодія між східноукраїнським і західноукраїнським варіантами нової літературної мови відбувалася на всіх етапах їх функціонування. У першій половині і в середині XIX ст. західноукраїнський варіант перебував під впливом східноукраїнського, у другій половині і в середині ХІХ ст. західноукраїнський варіант перебував під впливом східноукраїнського, у другій половині ХІХ століття, зокрема після заборони української мови в Східній […]

Читати більше

Наша мова калинова – бережіть її. Валентин Кожевніков

Наша мова калинова – бережіть її. Валентин Кожевніков

Верховна Рада під головуванням О. Турчинова ще у 2014 році скасувала закон Колісніченка і Ківалова (КоКі) про засади державної мовної політики в Україні. Це викликало невдоволення людей, орієнтованих на Росію і навіть деяких діячів Європи, які не знають суті мовної проблеми в Україні. Проте шанувальники імперської мови марно хвилювалися: ні голова парламенту, ні президент не […]

Читати більше

Україна. Київ. Українська мова

Україна. Київ. Українська мова

«Мій лакмус Київ» – так називається стаття відомого українського письменника Юрія Андруховича, надрукована в українській інтернет-газеті «Збруч» Андрухович ставить реалістичний і досить суворий діагноз українській столиці: «Київ не просто так столиця. Він ще й соціально-економічний монстр (принаймні за внутрішніми українськими мірками), що притягує мешканців фактично всіх регіонів країни – робочими місцями, вишами, перспективами, зарплатнею, очікуваннями, […]

Читати більше

Лариса Масенко: Я проти вульгарності, але Орест Лютий пародіює російську антикультуру

Лариса Масенко: Я проти вульгарності, але Орест Лютий пародіює російську антикультуру

Про стан української мови та проблему русифікації населення України розповіла Лариса Масенко.  Лариса Масенко – відомий український мовознавець, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія», провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України. Фахівець у галузі соціолінгвістики, історії української літературної мови, стилістики, ономастики. – Пані Ларисо, за два роки війни щось […]

Читати більше

Чому іноземці вчать українську мову: чотири історії

Чому іноземці вчать українську мову: чотири історії

Щоб прочитати Марію Матіос, співати віршами Шевченка, зробити дослідження українських художників та задля експерименту – так пояснюють іноземці, чому вирішили вивчити українську мову. Учасники міжнародної літньої школи «Українська мова і країнознавство» Львівського національного університету імені І. Франка влітку протягом трьох тижнів мали лекції, екскурсії та майстер-класи по вивченню української мови. Цього року учасниками школи стали 22 студенти […]

Читати більше

Мовна політика в Україні на тлі європейського та пострадянського досвіду

Мовна політика в Україні на тлі європейського та пострадянського досвіду

Цікава стаття із “Наукових записок НаУКМА” про мовну політику в Україні на тлі досвіду пострадянських країн та країн Європи станом на 2012 рік, а також про можливі наслідки мовної політики для української мови у майбутьному. Історія європейської мовної політики чітко вказує на те, що діяльність Європейського парламенту та Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) була каталізатором для […]

Читати більше

Об’єднання навколо однієї державної мови — категоричний імператив

Об’єднання навколо однієї державної мови — категоричний імператив

Українське суспільство говорить про реформи. В багатоголоссі нових імперативів промовистою є відсутність програми відродження української мови. Мова була чи не одним із головних об’єктів русифікаторської політики Кремля і його адептів в Україні. Як не парадоксально, Революція гідності не лише не поклала край масовій русифікації, а й породила нові її форми. Під приводом збереження “єдиної країни”/”единой […]

Читати більше

Олександр Довженко про українську мову і культуру

Олександр Довженко про українську мову і культуру

Олександр Довженко про українську мову і культуру — цитати зі щоденника. Заговорили про словник український і про історію. Боже ж ти мій! Двадцять п’ять років немає історії і нема словника. Яка ганьба! Яка мерзота! Чия огидна рука тут діяла і во ім’я чого? Країна виховання безбатченків! Безбатченків без роду і племені. (13.IV.1942. — С.133) Єдина […]

Читати більше

Українська мова як чинник національної безпеки

Українська мова як чинник національної безпеки

Ще в 2000 році незабутній Джеймс Мейс звертався до нас із мудрим застереженням: «Це сувора діалектика – щоб піти далі, треба знати, звідки йти. Щоб стати європейцем, треба стати українцем. Щоб стати громадянином світу, треба стати українцем і європейцем. І цей шлях самоідентифікації треба пройти. І починати сьогодні і тепер, бо завтра буде пізно». Як […]

Читати більше

Дослідження: українці прагнуть споживати якісний контент українською мовою

Дослідження: українці прагнуть споживати якісний контент українською мовою

Доведено, що, шукаючи відповіді на запитання, чому одні нації бідні, а інші багаті, треба звернутися до їхніх цінностей. Добробут важливий для людей, але цінності мають набагато більшу вагу. Це вони є рушійною силою розвитку людства. В Україні з’явилася єдина спільнота, яка об’єдналась єдиною метою та цінностями. Спільнота, яка піднялася над державою, бізнесом, корпораціями. Прийшло усвідомлення, […]

Читати більше

Ліна Костенко про мову

Ліна Костенко про мову

Мова творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі в рядках поетичних і прозових творів Ліни Костенко, переливається в душу нації. В цій статті зібрані думки Ліни Костенко про мову. “Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, […]

Читати більше

Зворушлива історія подружньої пари з Донбасу

Зворушлива історія подружньої пари з Донбасу

Неймовірно зворушлива історія подружньої пари з Донбасу, яка перейшла на українську мову. Такі люди надають наснаги і віри в майбутнє України.  Я з Краматорська, моя дружина Інна з Маріуполя, чверть сторіччя ми розмовляли російською. До цього звикли наші батьки, наші колеги, наші друзі, сусіди – всі. Ми самі до цього звикли. Це і є одна […]

Читати більше

Мовна політика Бельгії чи Канади не може бути взірцем для України

Мовна політика Бельгії чи Канади не може бути взірцем для України

Прихильники російськомовної України часто наводять Бельгію і Канаду як приклад, на їхню думку, мирного співіснування різних мов в одній країні. Порівняння некоректні й маніпуляційні. Мовна політика Бельгії чи Канади не може бути взірцем для України з багатьох причин. Канада – держава емігрантів (уявіть, що це, скажімо, росіяни й поляки), які майже до коліна винищили автохтонне […]

Читати більше

Іван Ющук: “У державі має бути мовна цензура”

Іван Ющук: “У державі має бути мовна цензура”

“Не досить назвати мову державною, треба, щоб вона і справді була такою, як це в країнах Європи. У перші роки незалежності в державних адміністраціях були представники “Просвіти”, які стежили за дотриманням мовного режиму, – каже відомий мовознавець професор Іван Ющук. – Чому б цю традицію не відновити?” – У деяких столичних школах на уроках вчителі, […]

Читати більше

Мовна агресія проти українців

Мовна агресія проти українців

Нині шовіністи змінили тактику і вдалися до очевидного лукавства: з одного боку, нав’язують нам думку, що двомовність є великим здобутком нашого народу, а з іншого – про вторинність нашої мови, її зіпсованість впливом польської мови. Це робиться для того, щоб ми в умовах двомовності ставилися до своєї мови як до другорядної і продовжували спілкуватися тільки […]

Читати більше

“Малорускіє пісатєлі” або Бацила культурного колабораціонізму

“Малорускіє пісатєлі” або Бацила культурного колабораціонізму

Кілька фраз про малоросійство в літературі. 1. Мова не йде про жодну з літератур національних меншин (наприклад, польську чи єврейську, що здавна мали власні літературні традиції, зокрема, й у Вінниці), а винятково про російськомовну, що постала як результат політичної та культурної колонізації, інакше кажучи – прийшла на вістрях багнетів. 2. Більше того, не йдеться навіть […]

Читати більше

Мовна політика Польщі

Мовна політика Польщі

Після трьох поділів 1772, 1793 і 1795 рр. Річ Посполита перестала існувати як держава, а її території розділили між собою Австрія, Пруссія та Росія. Відновлення Польської держави відбулось більше як за сто років у 1918 р., проте справжня незалежність розпочалась після переходу від тоталітаризму до демократії, від Польської Народної Республіки до справді незалежної демократичної Польщі. […]

Читати більше

Якщо навкруги російська мова, то можемо бути певними – навколо Росія

Якщо навкруги російська мова, то можемо бути певними – навколо Росія

Те, куди ми йдемо і ким/чим станемо, залежить переважно (а може й перш за все) не так від законів, що ухвалив парламент, і міжнародних договорів, які підпише президент, як від кожного з нас. Чи станемо ми філією “русскава міра” з відповідними культурними та мовними ознаками, чи вільною Україною? Можна як завгодно довго торочити та переконувати […]

Читати більше

Як мені виростити з онуків свідомих українських патріотів?

Як мені виростити з онуків свідомих українських патріотів?

У мене четверо онуків: 4, 5, 7 і 10 років. Всі вони ходять на курси англійської мови. У дитсадках панує російська мова. Навіть у так званих українських школах на перервах не почуєш українського слова — все фальшиве, показушне. Я всіляко намагаюся навчати онуків рідної української мови, прошу те саме робити і моїх доньок, та вони […]

Читати більше

Отар Довженко про мовну ситуацію в Україні

Отар Довженко про мовну ситуацію в Україні

Проблеми треба проговорювати, осмислювати й намагатися розв’язати, а не витісняти, замовчувати і приховувати. Це вам будь-який психолог скаже. І проблем національних чи суспільних це стосується не менше, ніж індивідуальних. Який вигляд має суспільство, яке замело під килимок свої проблеми, можна побачити в Молдові. Коли піднімаєш тему Придністров’я, молдавани ховають очі, відвертаються і намагаються чимскоріше перевести […]

Читати більше

Юрій Шевчук: Мова визначає націю

Юрій Шевчук: Мова визначає націю

«Пропонуючи швейцарську мовну модель, Україну хочуть розчленувати на частини» Мовознавець та професор Колумбійського університету (США) Юрій Шевчук час від часу навідується до Києва. Науковець здивований, що в постмайданній Україні питання української мови досі грає другорядну роль. Адже інстинкт самозбереження нації полягає саме у мові. Шевчук переконаний, що більшість громадян України – україномовні, і їх дискримінують […]

Читати більше

Наївно. І все ж…

Наївно. І все ж…

Можливо, все це мене переймає передовсім тому, що я є людиною, яка живе у мові, для якої мова є не тільки місцем дії, але й найреальнішою і найважливішою формою світу. Але, навіть якщо так, то чим такі люди, як я, гірші від аутистів, вільних підприємців, гомосексуалістів, євреїв і переселенців? Цілком природно, що у модерному суспільстві, яке […]

Читати більше

Лінгвоцид і мовна шизофренія

Лінгвоцид і мовна шизофренія

Мовознавець Юрій Шевчук та письменник Юрій Винничук розмовляли у львівській книгарні «Є» про актуальну мовну ситуацію в Україні. Юрій Шевчук – український мовознавець, журналіст, кандидат філологічних наук. Викладач української мови в Колумбійському та Єльському університетах. Пише і виступає публічно на теми мовної ситуації в Україні, української культури, кінематографу та ідентичності. Юрій Винничук – прозаїк, літературознавець, […]

Читати більше

І так паймут

І так паймут

У своєму крайньому на “Збручі” тексті Юрій Винничук слушно повертається до мовного питання в Україні, акцентуючи увагу на тому, що після Майдану російська «здобула певні моральні преференції, з якими кожен україномовний змушений миритися». Загалом погоджуючись із цією тезою, не можу не висловити сумнів щодо оптимізму автора, якому віриться, що молоді покоління з порозумінням «справляться значно […]

Читати більше

Як чехи боролися із мовною окупацією і перемогли

Як чехи боролися із мовною окупацією і перемогли

Як чехи здолали мовну окупацію Якщо можна було б оцінити сьогодні ставлення чеського народу до рідної мови, користуючись спортивною термінологією, то “золото” виграють обоє – і народ, і мова. Іншими словами, стан чеської мови у Чехії можна визначити як успішний. На думку фахівців, сьогодні чеська мова потребує не захисту, а вдумливої щоденної опіки. Але так […]

Читати більше

Тарас Прохасько про мову

Тарас Прохасько про мову

“Я вважаю, що мова є чинником екологічним, тобто вона, як і інші властивості чи ландшафту, чи повітря, води, складу якихось хімічних елементів, крім усього іншого, є базовою нейрофізіологічною річчю. Кожна мова формує певний тип мозку, як екологічний чинник. Тобто носії однієї мови, крім комфортності порозуміння чи самоідентифікації, що от ми такі самі, вони ще до […]

Читати більше

Російська мова – це той кит, на якому тримається уся російська агресія

Російська мова – це той кит, на якому тримається уся російська агресія

Цікаві партії вилізають з усіх щілин перед виборами у Росії. Більшість з них – відверто агресивні, з антиукраїнською риторикою і допотопним уявленням про геополітику. Звісно, що всі вони є орлами з путінського гнізда, просто самому Путіну чи його однопартійцям не пасує висловлюватися настільки брутально і агресивно. Але все, що у Путіна на умі, те в […]

Читати більше

МОВА І ЯЗИК – ДВА СПОСОБИ МИСЛЕННЯ

МОВА І ЯЗИК – ДВА СПОСОБИ МИСЛЕННЯ

Все пізнається в порівнянні. Складнувато второпати чому мова – це код нації, а не просто спосіб передати думку, доки її не порівняєш з іншою мовою, не зрозумієш в чому різниця, не відчуєш формулу, принцип побудови і створення. Я знаю толком лиш дві мови – українську і російську. Тому можу порівняти лише їх. Хотів би ще […]

Читати більше

“Били за те, що розмовляв українською та кримськотатарською мовами”

“Били за те, що розмовляв українською та кримськотатарською мовами”

Спекотного червневого дня до нашого львівського офісу “Крим SOS” прийшов чоловік середнього віку із численними подряпинами на руках та повільною вимовою. Це був Юрій Ільченко, кримський політв’язень. Колишній кримський політв’язень. Історія, яку ми почули від Юрія, спочатку змусила нас засумніватися у правдоподібності. 2 липня 2015 року його затримали співробітники ФСБ та ЦПЕ і запроторили на […]

Читати більше

Мова і сервіс

Мова і сервіс

Напевне, часто так траплялось, що ви приходите в кафе, ресторан, в магазин чи в інший заклад, а вас зустрічають російською мовою. Ви берете меню – а воно складене мовою окупанта. Ви розраховуєтесь, а чек – знову ж таки мовою північного ворога… І загалом то ви знаєте цю мову, і можна було б не зважати на […]

Читати більше

Українська мова. Думка Богдана Гаврилишина

Українська мова. Думка Богдана Гаврилишина

Завдяки Революції Гідності і через агресію Росії, Криму, АТО більшість нашого суспільства стали дійсно патріотичними без огляду на етнічне походження, релігію, материнську мову, побутові звичаї. Це дуже позитивна еволюція. Одначе, дивує, що російська мова домінує в багатьох ЗМІ, програмах на телебаченні, газетах, тижневиках і особливо в журналах люкс, друкованих на дуже доброму папері з чудовими […]

Читати більше

ЛІДЕР ГУРТУ «АНТИТІЛА» РОЗПОВІВ, ЯК ЗРОБИТИ УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТРЕНДОМ

ЛІДЕР ГУРТУ «АНТИТІЛА» РОЗПОВІВ, ЯК ЗРОБИТИ УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТРЕНДОМ

Лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя поділився секретами популяризації української мови серед молоді. Про це він розповів сьогодні, 7 серпня, під час гутірок, що відбулись у межах Бандерштату-2016. Так, музикант пригадав, як свого часу працював над науковою роботою на тему популяризації української мови серед молоді України. «Україна протягом усієї своєї історії ділилась за мовними ознаками на […]

Читати більше

ІВАН МИКОЛАЙЧУК. ВОСКРЕСІННЯ

ІВАН МИКОЛАЙЧУК. ВОСКРЕСІННЯ

15 червня Україна відзначає 75-річний ювілей Івана Миколайчука – актора, режисера, сценариста, який був одним з найяскравіших і багатогранних талантів в історії вітчизняного кінематографа. Іван Васильович пішов з життя в 1987 році, не доживши до свого п’ятдесятиріччя. Йому не довелося стати свідком ані щасливих, ані трагічних змін і подій, що відбулися в житті його Батьківщини […]

Читати більше

Московська Церква в Україні – права рука Путіна і зброя на знищення українців

Московська Церква в Україні – права рука Путіна і зброя на знищення українців

З інтерв’ю Олега Тягнибока “Голосу Свободи”. “Московська Церква в Україні – права рука Путіна і зброя на знищення українців”. – Свобода. – № 349 (12), 17 – 23 березня 2016. – С. 3. “Маємо всі розуміти, що сьогодні найбільший ворог Української Церкви та української духовності – Московський патріархат під керівництвом Гундяєва-Кіріла. Бо Путін безпосередньо пішов […]

Читати більше

Понад 260 українських артистів і гуртів вимагають квоти — п’ята колона у Верховній Раді проти

Понад 260 українських артистів і гуртів вимагають квоти — п’ята колона у Верховній Раді проти

Українські музиканти та громадськість вже давно вимагають запровадження квоти для української пісні на радіо. Понад 260 артистів і гуртів підписали відповідне звернення. Робоча група за участі музикантів і громадськості доопрацювала законопроект про квоти, але лобісти радіоіндустрії у Верховній Раді витягли з рукава альтернативний законопроект, який не враховує вимог громадськості. Мета — заблокувати запровадження квоти. Вже […]

Читати більше

“Негайно потрібно вимкнути на Донбасі зомбоящик і ввімкнути українське ТБ”

Киянин Дмитро Глухенький (позивний «Ватра») з перших днів був на Майдані разом із козаками-побратимами 4 сотні Самооборони. Він, оператор за фахом, фіксував головні події, що відбувалися під час Української Революції Гідності. На його світлинах і в документальних сюжетах світлі образи учасників Майдану і криваві події Революції на Грушевського, козацькі вишколи і розстріли 18 лютого під […]

Читати більше

Тарас Компаніченко: “Донбас став заручником засилля російської пропаганди”

Тарас Компаніченко: “Донбас став заручником засилля російської пропаганди”

Кобзар, заслужений артист України, композитор, поет, мистецтвознавець Тарас КОМПАНІЧЕНКО розповідає про війну на культурному фронті і згуртованість нації, про патріотизм і виховання підростаючого покоління, про Майдан і війну на Донбасі. — Як вплинули події на Майдані, нинішня війна в Україні на зміну свідомості людей, зокрема на молодь і дітей? — У моєму житті це вже […]

Читати більше

Аналітичний звіт соціологічного дослідження “Розуміння громадяними реальних загроз для української мови”

Аналітичний звіт соціологічного дослідження “Розуміння громадяними реальних загроз для української мови”

12 травня 2016 року в рамках мирного пікету Всеукраїнського об’єднання «Рух захисту української мови», біля стін Верховної Ради України, було проведено соціологічне опитування респондентів на тему «Розуміння громадянами сучасних загроз для української мови». В блоці опитувальника було наведено 4 ключові питання. Гіпотеза дослідження. Українцям не байдужі питання стосовно загроз для української мови. Чи існують на […]

Читати більше

Язик ворога

Язик ворога

Проблема застосування ембарго щодо російських книжок викликала дискусії і сварки, а за ними ще й появу улюбленого дітища совка – колективних листів. При чому, як це вже увійшло у звичай, підписантів агітували по телефону. Так що один з них мені признався, що самого тексту не бачив і не второпав, що підписує. Тотальне ембарго дійсно викликає […]

Читати більше

“Мовна денонсація: “Камо грядеши…”, владо?”

“Мовна денонсація: “Камо грядеши…”, владо?”

Останнім часом значно ускладнилося вирішення питання утвердження статусу й авторитету державної української мови. Уперше за багато років незалежності в суспільно-державній практиці ігнорування 10-ї статті Конституції України набуло небачених досі масштабів. Без правових обґрунтувань, громадсько-державного діалогу, в односторонньому порядку “денонсовано” рішення Конституційного Суду від 14 грудня 1999 року. Замість цих вищих нормативних актів в обхід не […]

Читати більше

Міхаель Мозер: «Дві державні мови в Україні — це крок не до Швейцарії чи Фінляндії, а до Білорусії»

Міхаель Мозер: «Дві державні мови в Україні — це крок не до Швейцарії чи Фінляндії, а до Білорусії»

Незадовго до Революції гідності в Німеччині вийшла друком книжка Міхаеля Мозера «Language Policy and Discourse of Languages in Ukraine under President Viktor Yanukovych» («Мовна політика й мовний дискурс в Україні за президентства Віктора Януковича», Штутгарт, 2013). Він написав чимало праць про суржик та мову Галичини. Зараз у Канаді готується до друку нова книжка статей дослідника, […]

Читати більше

Юрій Макаров. За рибу гроші-4

Юрій Макаров. За рибу гроші-4

Отже, безхмарний білінгвізм як модель мовних контактів не працює ані в Україні, ані деінде у світі — такого висновку ми дійшли в попередній «мовній» колонці. Мови не вміють мирно співіснувати, вони змагаються, воюють і насамкінець перемагають одна одну з відповідними наслідками для переможеного. «Серед живих має залишитися тільки один», як ствер­­джували герої відомого серіалу про […]

Читати більше

Юрій Макаров. За рибу гроші 3.

Юрій Макаров. За рибу гроші 3.

Білінгвізм, кажете? Європа? Продовжуємо марафон (див. Тиждень, № 1–2, 4/2016), намагаючись розібратися з більшістю непорозумінь і забобонів стосовно взаємодії української та російської мов, що накопичились у вітчизняному дискурсі з обох боків. Цього разу приводом стала давня репліка глибоко шанованого мною професора Єльського університету, яка днями потрапила мені на очі. Тімоті Снайдер трактує побутову українську двомовність […]

Читати більше

Юрій Макаров. За рибу гроші 2

Юрій Макаров. За рибу гроші 2

Почнімо із самого початку (нагадаю, йдеться про список запитань стосовно становища й проблем української мови в Україні). Отже, чим українська мова краща за російську? Відповідаю: нічим. Ось так просто: якщо об’єктивно підходити до питання, геть ніяких переваг українська перед російською (а також англійською, іспанською, тайською, кечуа тощо) не має. Вона ніяк не багатша, не гнучкіша […]

Читати більше

Юрій Макаров. За рибу гроші-1

Юрій Макаров. За рибу гроші-1

Усе не просто погано, все дуже погано. Український Майдан парадоксальним чином не покращив стану й статусу української мови в Українській державі, понад те, частково зняв це питання з актуального порядку денного, заганяючи проблему вглиб суспільного підсвідомого, й вона може звідти випірнути в зовсім несподіваному й небажаному вигляді. Постмайданне суспільство з певним полегшенням, без уважного, зосередженого […]

Читати більше