Коворкінг, тімбілдінг, тайм-менеджмент, краудфандинг, шимінг, лайки, шери… Українську мову заполонили слова іншомовного походження, які зрозумілі дуже вузькому колу людей. Хоча, кажуть фахівці, усі ці слова мають відповідники в українській мові.

Хоч і звучить якось дивно, але інтернет в Україні мав би називатися всемережжям, а лайк – вподобайком. Чому ж тоді ми використовуємо так багато іншомовних і важких для вимовляння слів? Розпитуємо Ірину Гнатюк, кандидата філологічних наук, завідувача відділу лексикології та лексикографії Інституту української мови НАНУ.

– З яких мов українці запозичують левову частку лексики і хто ж найбільше інфікує нашу мову запозиченнями?

– Найбільше у нас чужомовних слів, що походять із англійської та російської мов. Додають до мови багато запозиченої термінологічної лексики.

Чимало англіцизмів побутового рівня приходить із всемережжя — ось вам і український відповідник слову інтернет. Та й люди, які володіють англійською, часто замінюють українські слова на іншомовні відповідники. Російські запозичення з’являються радше із побутового рівня. У щоденному мовленні така кількість запозичень уперемішку з українською перетворюється на суржик.

– Які широко вживані запозичені слова мають українські відповідники?

– Їх безліч. Раджу вам як мовознавець, а не “лінгвіст”. Крім цього, мовний потік насичений “тьюторами”, яких варто називати просто викладачами, “аплікаційними формами” (заявками на участь), “візіями” (баченням), “інспаєрами” (тими, що надихають), “міттінгами” (зустрічами), “меседжами” замість повідомлень. Є ще дуже багато запозичень із соціальних мереж. Молодь все частіше фото “лайкає” (вподобує), інформацію “серфить” (шукає), новини “скролить” (гортає), “харпить” (рекламує) “контент” (інформацію). Фразу “на мою думку” заміняють коротким “ІМХО”. Гроші на проекти збирають вже не “спільнокоштом”, а “краудфандингом”. Відпочивають і працюють не у громадських місцях, а у “коворкінгах”.

– І чим загрожує надмір запозичених слів в українській?

– Перш за все – витісненням питомої лексики. Мова здатна до самоочищення. Якщо слову знаходять популярний замінник – його забувають. Здається, ще трохи, і потрібен буде перекладач із української на українську.

У Польщі, Японії, Франції, Німеччині мовознавці і пересічні громадяни дотримуються мовного патріотизму. Вони створюють власні відповідники іншомовним словам. Це явище пуризму.

Інна КУЧЕР

Facebook Comments